Вчора був гарний весняний день, який ще раз засвідчив незворотній поступ весни. Щодня стає тепліше, і мої весняні квіти — серед них крокуси — змінюються буквально на очах. Ще кілька днів тому вони лише повилазили із землі, а тепер стали більшими, яскравішими, красивішими. Їх усе ще небагато — не та неймовірна весняна казка, про яку я мрію. Сподіваюся, що колись таки дочекаюся такого буйства квітів.
Поки що квіточок просто стало більше, і вони розквітли, тож візуально виглядають значно пишніше. І це одразу привабило перших бджіл. Вони повилазили зі своїх сховків — не знаю, чи з вуликів, чи, можливо, із землі, де зимували в якихось нірках.
І це при тому, що я все ще бачу з вікна під лісом залишки снігу — в тіні там досить прохолодно. Але на сонці вже справжня весна.
Спочатку прилетіла одна бджілка, потім друга, а згодом було так, що одразу три бджоли залізли в один крокус. І там усередині щось між ними відбувалося — не знаю, чи вони сварилися, чи просто якось між собою комунікували. Хто його знає, адже бджолиної мови ми не розуміємо.🤗
Я намагалася це сфотографувати. На одному фото бджола в польоті, але трохи розмита — все ж таки це просто телефон)). На інших бджоли буквально поховалися всередині крокусів. Було дуже цікаво за ними спостерігати.
А ще сьогодні день народження великого українського поета і пророка — Тараса Григоровича Шевченка. Тож вітаю з цим днем!
Читайте Шевченка, боріться з москалями — і все буде Україна!