Привіт друзі.
Hello friends.
Останні дні дощило і сніг був у квітні, а вчора погода порадувала практично літньою температурою. Не лише позначка на термомерті то піднімається то опускається з різницею в 20 градусів, а й мій настрій, мої емоції, мій моральний стан то оускаєттся до відчаю, то піднімається до віри і надії.
The last days it rained and it snowed in April, and yesterday the weather was almost summer. Not only the mark on the thermometer then rises and falls with a difference of 20 degrees, but also my mood, my emotions, my morale then ouskaetsya to despair, then rises to faith and hope.
Оскільки погода була гарна, ми вирішили з дітками прогулятися.
Ми пройшлись звичними для нас стежинами. Купили морозива. Послухали спів пташок. Бачили білку. Мурахи активно повилазили з лісу. Все більше квітів з'являють на узліссях і полях. От дивишся на це і не до кінця можеш тим насолодитись.
І ніби розумієш, що не правильно жити очікуваннями, бо постійне питання крутиться у голові "коли ж закінчиться ця війна", а треба просто жити і щось робити. Бо дійти до перемоги треба своїми ногами і творити перемогу своїми руками.
А у війні перемагає лише той, хто воює за майбутнє.
Since the weather was good, we decided to take a walk with the kids.
We walked the usual paths for us. Bought ice cream. We listened to the birds singing. Saw a squirrel. Ants actively climbed out of the woods. More and more flowers appear on the edges and fields. You look at it and you can't fully enjoy it.
And it seems that you understand that it is not right to live by expectations, because the constant question is "when will this war end", and you just have to live and do something. Because you have to reach victory with your own feet and create victory with your own hands.
And in war only he who fights for the future wins.
Чекаємо весни. Україна чекає весну. Зелену весну. Україна чекає миру.
We are waiting for spring. Ukraine is waiting for spring. Green spring. Ukraine is waiting for peace.
