Привіт, друзі!
Сьогодні хочу поділитися з вами світлинами мого гібіскуса. Ці кущики — не випадкові рослини. Вони вирощені із саджанців, які я взяла в мами. У неї вже багато років росте справжнє квітуче дерево гібіскуса — красиве, потужне, вкрите квітами майже все літо. А ці — мої власні, молоді, ще зовсім юні.
Я посадила їх вже після початку масштабної війни. Пам’ятаю, як обирала для них місце — з обох боків від майбутньої садової стежки, яка вела б до будинку. Стежку я ще досі не проклала, але гібіскуси вже ростуть. На жаль, один із них не прижився — довелося посадити інший. Тепер один із них більший, сильніший, і саме він зараз щедро квітує. А інший — скромніший, бо ще молодий і тільки починає розростатися. Проте і на ньому з'явилося кілька ніжних квіток.
Я люблю, коли цвітуть квіти. Люблю сам процес догляду, посадки, очікування. Це дарує мені внутрішній спокій. У мене багато квітів — слава Богу, маю змогу і місце, де висаджувати цю красу. Єдине, чого бракує — часу. Іноді мені здається, що я могла б створити ще гарніші квітники, справжній квітковий рай, але...
...Життя триває: приготування їжі, троє дітей, теплиця, город. Не скажу, що мій город великий, як у моєї свекрухи — в неї масштаби серйозніші. Але все ж я відповідаю за помідори й огірки, і намагаюся все робити відповідно до агротехніки: пасинкувати, обривати нижнє листя, стежити за хворобами. Це важливо — помідори тоді дають значно кращий врожай. Свекруха робить по-своєму — і я розумію її, бо в неї просто немає часу бавитися з кожним кущиком. А мені хочеться, щоб усе було якнайкраще.
Через це, звісно, бракує часу на квіти. Я не можу висадити стільки, скільки хотіла б. Але те, що встигла, уже радує — і мене, і тих, хто до нас приїжджає. Подруги, знайомі, сусіди — всі кажуть: "Ой, як у тебе гарно! Як цвітуть троянди, як пахнуть квіти!" І я, не приховую, тішуся. Це приємно, коли твої старання помічають. 😊
Хоча головне — не чужі слова. Головне — що я щодня можу визирнути у вікно й побачити красу. Що кожна квітка — це ніби ще одна маленька перемога, ще одне джерело спокою в ці буремні часи