Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки — чарівниці.
Привіт друзі. Нещодавно був міжнародний день жіночої дружби і ми з подругами вирішили сходити в театр. Побували на виставі "Ой не ходи Грицю тай на вечорниці" в театрі ім. Заньковецької. Автором п'єси є український поет, прозаїк Михайло Старицький, а її сюжет був узятий з народної пісні «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», авторкою якої вважають народну поетесу і співачку Марусю Чурай.
У центрі вистави – парубок, який кохає двох дівчат. У драмі вродлива вдовина донька Маруся закохана у чи не найкращого в селі козака Грицька Шандуру, який відповідає їй взаємністю. Однак на перешкоді цього почуття стає парубок Хома, який будь-що прагне розлучити закоханих, щоб самому одружитися з вродливою дівчиною. Підкупом, брехнею, підступними вчинками він сіє розлад між ними, сварить Гриця з його товаришем Потапом, схиляє на свій бік матір Марусі – Вустю. Своєї мети він намагається досягти завдяки пущеній його спільницею Степанидою плітці про те, що Маруся дала згоду на весілля з Потапом — товаришем Гриця. Водночас Хома підштовхує Гриця до шлюбу з Галиною, дівчиною із заможної родини (джерело).
В певних моментах я просльозилась, бо дуже правдиво було передано біль і тугу закоханої дівчини Марусі, а коли в тебе є донечка і ти сама не раз проливала сльози через любов, то ті емоції і страхи мов відроджуються в тобі. А от в подруги лише сини, то вона ту сцену, яка мене розчулила, так не прожила... І все ж таки у багатьох бідах - винуваті пусті балачки, плітки, які багатьом ламали життя. Як то кажуть "злі язики".
Єдина знаю одне - сильна любов, кохання ніколи не повинне забирати життя...
Останнім часом хочу відмітити роботу театру заньківчан. Надзвичайно гарні декорації і музичний супровід. На усіх останніх виставах я впіймала себе на думці, що декорації зараз на дуже високому рівні. Костюми, світло і постійний взаємозв'язок з глядачем робить виставу насиченою. Саме на цій виставі більша частина акторів виходила на сцену з залу і інколи дія відбувалась серед глядачів. І це був цікавий досвід)).
Раджу і вам, друзі, відвідати театр, особливо тим, хто там ще ніколи не був. Це зовсім інший досвід, ніж відвідини кінотеатру. І це зовсім не нудно, гра акторів вживу - це дуже цікаво, це чи не єдине на чому акцентуєш увагу, бо хоча декорації на виставах іноді можуть бути дуже вигадливими і майстерно зробленими, все ж гра акторів - це головне.