Привіт, друзі! Я все ще продовжую щодня гуляти із сином, адже погода дозволяє - зараз відносно тепло, а в обід (подекуди і зранку чи ввечері) світить яксраво сонечко, додаючи більше барв та світла у наше життя, яке, якщо повернутися у сіру реальність війни, є дуже сумним та трагічним. Проте прогулянка дозволяє трохи відволіктися від сумних думок і звертати увагу на красу речей, які нас оточують, навіть якщо це зовсім дрібниці для більшості людей.
Ось сліди від шин машини, що недавно проїхала по ґрунтовій дорозі, ось останній промінчик сонця зблиснув крізь суху траву, а ось дуже цікаво світло проходить крізь безлисті гілки дерева, утворюючи світлові концентричні кола.
Краса довкола, тільки треба вміти її помічати. Якби всі це бачили, то мабуть у світі не було б стільки війн, адже вони несуть тлін, смерть та руїни, а після них залишається лише згарище, яке довго не гоїться.
