Привіт, друзі! Якось непомітно настав той час, коли Різдво вже стукає в наші двері. Адже сьогодні Святвечір — переддень Різдва. Я зараз у мами з дітьми, чоловік ось-ось має до нас приїхати, і ввечері ми сядемо за святковий стіл, на якому буде 12 пісних страв. Сподіваюся, що таки 12 — хоча це й не обов’язкова умова, але ми завжди стараємося до цього прагнути.
Ми печемо пампухи, готуємо вареники, засипану капусту, смажимо рибу, маринуємо оселедець — ну і, звісно ж, куди без куті. Адже кутя — це одна з трьох головних різдвяних страв, точніше, страв на Святвечір, без яких ця вечеря не була б такою, якою ми всі її знаємо. Інші дві — це узвар, напій із сухофруктів, та святковий хліб. У різних регіонах він називається по-різному: у нас це плетенка або хала — або ще струцля, булка, сплетена з двох «рукавів» тіста. Без неї я також не уявляю святвечірнього столу.
Оскільки завтра Різдво, то й мій допис буде присвячений цій темі — а саме тому, як ми з донечкою робили різдвяний вінок. До речі, хочу трохи похвалитися: нещодавно я проводила свій перший майстер-клас у класі Даринки. Я ще ніколи раніше цього не робила, дуже хвилювалася, але все пройшло успішно. Єдине — мені катастрофічно не вистачило часу. Я планувала використати два уроки, але урок природознавства, який мав бути також відданий мені, зайняла семестрова контрольна робота, тож учителька не змогла поступитися.
Тому ми зробили стільки, скільки змогли. Вінки в мене були підготовлені заздалегідь — я сплела основи ще вдома, а з дітьми в класі ми вже лише їх прикрашали. Прикраси також були підготовлені: ангеликів із воску виготовила моя подруга — я в неї їх замовила, адже вона займається виготовленням свічок і таких ось милих ангеликів. Шишки я теж мала заздалегідь, бо дуже люблю збирати шишки різних хвойних дерев і використовувати їх у своїх прикрасах.
А той вінок, який ви бачите на фото, ми вже робили з донечкою вдома — за тим самим принципом, що й у класі. Я знову використала ангеликів від моєї подруги й куми. Тож тепер у мене вдома є чимало різдвяних вінків. Я зробила один для своєї тітки, інший — для бабусі на день народження, ще один — для сестри чоловіка, яка дуже просила такий вінок.
Мені надзвичайно приємно усвідомлювати, що мої різдвяні вінки тішать людей у цей особливий час. ☺️
