Привіт, друзі! Вже й Новий Рік на носі, а я все із Різдвом розпрощатися не можу)). Ну, в кого яка ментальність, у нас в родині більше західна, Різдво головне свято, в нас воно взагалі святкується три дні (якщо із Святвечором - то чотири 😄). А Новий Рік то таке, особливих планів на нього не будуємо, хоча можемо і провести із компанією друзів старий рік, а можемо нічого не святкувати.
Хоча ні, беру свої слова назад, традиції зі Старого Нового Року (Боже, нарешті ця плутанина скінчиться!) переїхали назад у часі, то ж завтра наші діти зраненька підуть посівати (в містечку, звідки я родом, це і досі зветься словом "новолітувати", тобто зв'язок відчуваєте? "Нове літо", літо - це рік в давнину, тобто це давня українська традиція на Новий Рік. Аще сьогодні Малинки - у деякий українських регіонах у надвечір'я Нового Року і досі "водять козу" - це таке театралізоване дійство, схоже на вертеп.
То ж я не знаю, ще продовжать і далі жити ці старі новорічні традиції, найймовірніше, що ні і їх читає поступове загасання, а дуже хотілося щоб так, щоб наше давнє, українське, жило і вирізняло нас від кочових варварів-загарбників із сходу.
Отож, чим я хотіла похвалитися? Та своїм торішнім різдвяним вінком, який так і висів на каміні цілий рік, то ж мені не довелося цього року робити новий)). Але нещодавно зайшла до нас сестра чоловіка (ну, тобто вона заходила і так чи не щодня 😆, але вочевидь була неуважна, чи не так 
Я люблю робити такі штуки, декор власними руками, але цього року на новий вінок у мене не знайшося часу, бо троє дітей - це так просто як здається)). Я просто не уявляю, як справляються, наприклад, сім'ї з п'ятьма дітьми 😯.
Ще й дуже гарний вечір був позавчора, вечірні промені дуже красиво освітили вітальню, заливши все золотистим світлом, кидаючи на стіну красиві тіні.
