Коли прочитала нову тему, то одразу подумала про Львів - душевне, енергійне, романтичне, культурне, історичне, смачне і батярське місто, місто в якому стільки спогадів у різних його куточках. Місто, яке насправді має свій настрій і вміє тебе ним наповнити і зачарувати (в голові лунає пісня "тільки у Львові"), та ще й чоловік затегав 😃. Але про Львів, надіюсь, хтось напише, а я ось захотіла описати місце яке, мов казковий спогад, вкрало частинку мого серця. Про озеро Пісочне.
Захід сонця, сосновий ліс, і "палаюча вода", така чиста і прохолодна, навколо спокій і ти пливеш на зустріч сонцю. Не знаю чому, але саме вечірнє купання в Пісочному мене закохало в себе, ніби ця мить вічна.
Озеро Пісочне входить до комплексу Шацьких озер, проте коли кажеш, що коли їдеш на Шацькі озера, всі одразу ж згадують Світязь. Ми купалися один день на Світязі, коли під час відпочинку на Пісочному, проте, не зважаючи на статус найбільшого прісноводного озера України, Світязь мене не вразив. Так, озеро величезне, так воно справді трошки нагадує море у вітряний день, проте дуже довге мілководдя та заросла комишами берегова лініями, яка час від часу переривалася піщаними пляжами, не додали Світязю балів в моїх очах.
На довгій береговій лінії Світязя розташовано багато різних баз відпочинку, ще з радянських часів, де можна недорого відпочити, а ще там відбувається дуже багато дискотек, що приваблює туди молодь. Для сімейних пар, особливо з маленькими дітьми, більше підходить Пісочне. Воно також мілководне, але мілководдя тягнеться лише метрів двадцять, а не сто, як на Світязі. Це ідеальний варіант, бо ви спокійні за своїх дітей, які ще не вміють плавати, а коли ви самі захочете трохи розім'яти м'язи і проплистися, вам не доведеться довго і нудно брести до нормальної глибини. Вода в Пісочному дуже чиста та прозора, а ще там нормальний піщаний пляж, який тягнеться вздовж соснового ліска. Там є крутезні місця, де можна приїхати, просто поставити собі палатку, і пожити на самоті декілька днів і колись я хочу випробувати такий варіант.
Я була на Пісочному тричі, разом із сім'єю. Вперше ми приїхали туди у 2016 році, проте мої яскраві враження із незабутніми заходами сонця пов'язані із 2017 роком. Ми часто приходили на берег озера ввечері, коли інші люди вже йшли додому. Інколи ми плавали, іноді ми просто милувалися неймовірними кольорами, в які сонце забарвлювало воду, коли сідало за горизонт. Дуже шкода, що наш фотоапарат тоді був зламаний, то ж ми всі фото робили на мобільний телефон з не найкращою камерою. Але все ж ці світлини оживляють в моїй пам'яті яскраві картини та дозволяють пригадати ці щасливі миті, які я пережила там.