Привіт друзі.
Сьогодні якось день пройшов дуже швидко, але емоційно я знов виснажена. Я відчуваю, що хочу відпочити і якась апатія до роботи. І розумію, що переживаннями я не допоможу нікому і ситуацію не зміню, але нічого вдіяти не можу. От знайшла незакінчену донечкою картину по номерах і вирішила її закінчити. Малювання мене відволікає від поганих думок і переживання. Протягом 2 дні я шукала час на творчість.
Хочеться знаєте сісти і малювати, збоку я себе бачу, як у стрічці кіно про душевнохворих, які в закладах для них малюють картини.
З одної сторони хочеться відпочити від усіх і усього, просто замкнутись і думати-думати, плакати, горювати, а з іншої у тебе є обов'язки і у тебе є діти, тому хвильові нервові зриви змінюються материнською опікою чи буденною справою.
І цікаво, що зараз і не поплачешся кому-небудь, бо усім важко.
Для кращих думок потрібно більше рухатись і перебувати в колі друзів.
Це Даринка малювала.
На Івана Купала ми вирішили влаштувати прогулянку з дітьми і пройтись лісовими і польовими стежками нашого села. Я люблю прогулянки на природі. Але комарі дуже люблять тих, хто любить такі прогулянки і одягнув шорти і футболку :)
Ось малюк втомився йти і проїхався у мами на плечах.
Це тиждень можна назвати вишневим. Бо саме час затрати вишню. Я вирішила просто заморозити без кісточки. Тому під гарну українську музику я витягнула велику кількість кісточок і запакувала їх для морозива і такі пластикові пляшки.
А це букет з пшениці і волошок. Люблю сушити пшеницю і жито. А на Різдво на стіл замість дідуха можна поставити.