Привіт, друзі!
У мене залишилося ще чимало фотографій, зроблених під час нашої мандрівки в гори. Серед них — гірські краєвиди та багатство товарів народних мистецтв. Я була вражена тим, що майстри (і майстрині) в горах досі зберегли й творять щось унікальне. Я фотографувала це, щоб зберегти в пам’яті й поділитися з вами, бо мені завжди хочеться показати те, що подобається та надихає.
Коли ми з друзями зранку ходили по Косівському ринку, мою увагу привернули різні вироби з тканин. Серед них — килими, які нагадали мені дитинство. Колись вони висіли майже в кожному будинку чи квартирі. Це навіть стало своєрідним мемом, і з часом від цієї традиції відмовилися. А тепер люди знову повертаються до килимів, але вже по-новому, роблячи з них центральний елемент декору. Адже в автентичності є особлива цінність.
Зараз загалом помітно, що люди тягнуться до старих речей. Я, наприклад, давно хочу знайти гарні старі меблі й відреставрувати їх власноруч. Для цього навіть купила шліфмашинку. Тепер залишилося знайти ті самі меблі 😄 (жартую, звичайно), але в нас є старий комод, і я сподіваюся колись взятися за нього. У новому будинку, серед сучасного інтер’єру, такі речі виглядають зовсім інакше й надають особливого затишку.
На ринку в Косові килими продавалися нові, але зроблені під старовину. Були й інші речі: торбинки з вишитими словами з гімну «Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці», рушники, хустки. Усе це ми бачили на прилавках і торгових рядах, гуляючи між ними.
Ділюся з вами цими фото, щоб ви теж відчули дух автентики, який не заглушити жодними модними тенденціями.
