Привіт, друзі!
Оскільки нам обіцяють у ніч із неділі на понеділок справжній мороз — не просто легенький заморозок, а стабільно -1 °C уночі й до -2, -3 °C під ранок — вирішила не ризикувати й викопати жоржини.
Перед тим вони ще встигли гарно зацвісти — то ж я обрізала квіти і поставила їх у вазу на столі, прикрасивши вітальню. Стебла викинула на компостну купу, а бульби акуратно викопала, обтрусила від землі, помила й залишила підсохнути перед тим, як поставити на зберігання.
Цього року вирішила спробувати новий спосіб. Раніше робила так, як радить свекруха — викопує з грудками землі, не обтрушує й просто ставить у підвал. Каже, що так надійніше, бо її жоржини завжди добре зберігаються. А я ж вирішила послухати порад фахівців: викопати, помити й зберігати в сухому прохолодному місці без землі.
Одну жоржину, до речі, я віддала свекрусі — у неї таких не було. Коли вона почула, що я свої мию, то тільки глянула й усміхнулася:
— Ну гаразд, проведемо експеримент. Подивимось навесні, у кого краще збережуться 😊
Раніше, каже, нічого не мила й не сушила, частина бульб за зиму псувалася або гнила. Тож тепер цікаво, що буде з новим способом.
До речі, я не просто викопала жоржини — ще й розсортувала їх і підписала, щоб навесні знати, де який сорт.
Отже, перші жоржини пішли на зимівлю, а я — з чистою душею й совістю — чекаю на понеділкові морози ❄️
