Привіт, друзі!
Загалом у нас город спільний — на дві сім’ї. Поле одне, тож усе садимо разом: картоплю, моркву, цибулю, буряки та інші овочі. Потім доглядаємо за всім спільно, а коли приходить час — ділимо врожай.
Біля будинку я зазвичай сію зелень, щоб не бігати далеко на поле — різні салати, цибульку на перо, кріп, петрушку. Цього року ми ще й поставили теплицю, у якій висадили помідори та перець. У свекрухи внизу теж є своя маленька тепличка, але на полі ми садимо більші об’єми — ті самі помідори, а вдома, у теплиці, маємо лише трохи для щоденного вжитку.
Цьогоріч вирішили вперше посадити біля хати ще й огірки — щоб завжди були під рукою свіжі овочі до сніданку чи до салату. Вранці вийшов, зірвав хрусткий огірочок або помідор — і все свіже, просто з грядки.
А ще цього року вперше посадили біля дому часник на зиму. Раніше це робила свекруха — у неї була грядка біля нашої хати, поки ми ще тут не жили. Коли ж ми оселилися, то взяли цю ділянку під свої потреби — висіваємо там зелень, яка завжди потрібна під рукою. Тому часник останні роки садили в іншому місці, на полі.
Та цього разу вирішили, що часнику хочемо трохи більше — тож посадили ще одну грядочку біля дому. Чоловік перекопав землю, а я висадила зубчики. Часник, як відомо, найкраще садити саме восени — він тоді краще приживається, добре перезимовує й уже навесні швидко росте.
Я купила кілька різних сортів у магазині, тож, можливо, ще до зими з’являться перші паростки. Але це не страшно — морози йому не шкодять. Він спокійно «спить» під снігом, а навесні продовжує рости. І вже в середині літа можна буде викопувати свіжий, ароматний домашній часник.
