Вчора був мій день народження. 💐🎂☀️🫂
39 по рахунку від народження. Наступний вже 40.
Задавалося колись, 40 то капець як доросло. Це такий собі середньостатистичний екватор українця. А я чомусь себе почуваю як порозумнілий підліток 😅
Різниця з роками у святкуваннях, мабуть наступна, коли ти малий, ти думаєш як пройде твій наступний день народження, а зараз думаєш, як колись минали дні народження.
З роками все більше ностальгії, все більше спогадів.
Вчора багато людей мене привітали.
Помітила вчорашню тенденцію у привітаннях. Більшість писала привітання від себе власними словами, а не шаблонами. І це радує, бо розумієш, що людина коли писала, думала про мене.
Загалом в житті важливо мати сім'ю, друзів, родину і добрий сусідів, бо саме в такі дні, вони створюють цей ДЕНЬ. Створюють настрій, наповнюють життя спогадами.
Я вдячна Богу, я вдячна мамі і татові, я вдячна сама собі за тих людей, що зараз є поруч зі мною. Бо вони і є моє багатство і моя любов.
Наші діти квіти
Фото з святкування 2 рочків з батьками.
Загалом, у свої 39 я зрозуміла, що бажання, щоб тебе тебе любили, нікуди не дівається. Ти цього хочеш як і 2 чи 10 років, так і в 39. Любові потребує кожен, не кожен про неї говорить. Тож любіть і говоріть про тим, хто вам небайдужий.
Але найбільшим досягненням дорослішання є самолюбов, самоприйняття.
