Дуже болісне питання, мабуть тому я його оминув чи відклав на потім - справа, звичайно, не в тому, що українська діалектично багата і, наприклад, м'яку говірку Слобожанщини можна назвати "схожою" на російську і вона водночас дуже відрізняється від легендарної гуцульської - я в першу чергу думаю у цьому стосунку про людей, що говорили по звичці російською ще з радянського періоду чи періоду "какая разница" і на цей момент вчаться, стараються, але просто не мають хисту до мов. Не кажучи вже про категорію, що говорять переважно (чи виключно) російською, але служать в ЗСУ чи донатять на ЗСУ - в мене не виходило з ними ґрунтовно поспілкуватись, щоб спитати, чи є за цим ідеологічна причина, чи суто практична.