Четвертий рік відбиваємо атаки ворога на нашу країну. Ще ніколи в житті я не починала свій день із читання новин, а тепер роблю це одразу після підйому з ліжка. Звичка непомітно та міцно вкоренилася за роки неспокою, тривог, втрат та руйнувань... І ранок буває добрим лиш тоді, коли росіянці не атакують вночі наші мирні міста. Та тривога все одно не стихає. Знаючи підступність та цинізм російських агресорів, після затишшя завжди чекаєш нових нападів, ще жорстокіших, ніж були до того. І так - щодня.
Психіка будь-якої людини такого режиму очікування поганих новин довго витримати не може. Організм сам по собі починає шукати противагу негативу. І добре, коли у людей є свої маленькі радощі, захоплення, діяльність, які здатні вирівняти почуття печалі і задоволення.
Мені з цим дуже пощастило. Бо жити у приватному будинку і мати власний шматочок землі - саме те, що відволікає твій розум і тіло від страшних новин війни. Турбота про висаджене чи посіяне твоїми руками тримає тебе в тонусі за будь-яких обставин. А любов до вирощування красивого та корисного підштовхує до нових проектів, насаджень, вирощувань.
Головним підопічним, хто першим зранку дає поштовх до позитиву, є мій улюблений пес. Він завжди чекає моменту виходу зі мною на прогулянку, безмежно радіючи моїй появі на порозі хати. А я одразу отримую порцію любові від вірного друга, що теж непогано заряджає на початку нового дня.
Сьогодні найбільше радості принесла троянда. Я довго чекала, коли вона розквітне. До останнього не знала, якою вона буде. Адже інтернет-квітникарня, де я купувала ці троянди, переплутала всі сорти (про це напишу згодом окремо). І в мене вже дві троянди розквітли абсолютно невідповідно до заявленого сорту.
Ця, що дала квітку сьогодні вранці, мала бути темно-бордовою. Та я вже давно зрозуміла, що цього не буде. Бо листя і стебло кущика були надто світлими для темного сорту троянди. А от жовту Кері я замовляла. Та на тому кущику, щр заявлений як Кері, розквітла світло-рожева троянда. І мені було дуже шкода, що не отримаю свою Кері... Але - ось вона, моя красуня!!!
Як завжди, - жалію, що не винайшли поки люди таку штуку, як передача аромату через світлину. Нема часу у людства творити, воно воює... 😡
А на ставку на нас чекала прекрасна картина полювання чаплі. Велична птаха повільно проходжувалась мілиною попід берегом, видивляючись під водою рибок. Вона не знає, що у цьому ставку риба не клює. Чаплі треба їсти, і діток годувати. І вона знає, що робить. Моя красуня!😍
А нам із Хенком щоранку потрібно на прогулянці привести себе в порядок. Розчесатися, пройтися по дресурі - виконавши кілька завдань; зробити чергові світлини - і додому, до справ. Надіюся, тиха ніч і приємний ранок не підведуть, і день принесе гарні новини.
