Привіт з України.
Знаєте, якось так непомітно на фоні війни пройшов перший місяць весни. Ще три дні і березень минув. І в силу емоційних коливань і зануренню в постійний потік новин,щоб знати що і де відбувається, ти втрачаєш часовий орієнтир.
Минулого року в такий час, я б ходила з фотоапаратом і вишукувала першоцвіти, надихалась пейзажами місцевості. Ми нарешті цього року переїхали жити в довгоочікуваний наш будинок, який ми будували 8 років. Ми минулого року купили велосипеди і планували з виїжджати на довгі велопрогулянки,щоб ділитись з вами прекрасними і надихаючими історіями наших поїздок. Ми любувались весною. І взагалі весна - це час польових робіт, садових робіт. Там поприбирати, там перекопати, посіяти, посадити, обробити. Скільки роботи, а в голові думка, як хробак, "а хто зна чи не намарно?"...але за нею, одразу приходить самозаспокоєння, а якщо все скоро скінчиться, а ти не посадила квіти біля будинку, як хотіла чи банально, що будемо їсти, якщо не садит город.
You know, the first month of spring passed so imperceptibly against the background of the war. Three more days and March passed. And due to emotional fluctuations and immersion in the constant flow of news to know what and where is happening, you lose time.
Last year at this time, I would go with a camera and look for primroses, inspired by the scenery. This year we finally moved to our long-awaited house, which we have been building for 8 years. We bought bicycles last year and planned to go on long bike rides with
to share with you the wonderful and inspiring stories of our trips. We admired the spring. And in general, spring is a time of field work, garden work. There to clean, there to dig, to sow, to plant, to process. How much work, and in my head the thought, like a worm, "and who knows whether it is in vain?" what we will eat if we do not plant a garden.
And all this will mostly fall on the fragile hands of women, because men are in defense of lives.
І все це здебільшого припаде на тендітні жіночі руки, бо чоловіки на захисті наших життів і кордонів.
Ось сьогодні посадила румбамбар. Мама поділилась зі мною. Заглянула до клумби з тюльпанами. Пообрізала троянди.
Today I planted rhumbambar. Mom shared with me. I looked in the tulip flowerbed. She pruned roses.
Зараз постає питання світової кризи з продуктами, які поставляла Україна на експорт в ЄС і інші країни. А це зерно, фрукти, овочі, курятина, олія і інше. Через через повну окупацію території, аграрії не в змозі в повному обсязі виконувати свою діяльність. Тому держава вирішила засівати ті частини країни, де боюві дії не відбуваються. Але ж останнім часом, росія б'є ракетними ударами по Луцьку, Рівному, Львову, Івано-Франківську і б'ють по нафтобазам, щоб знищити запаси паль нного, яке так необхідне для сільськогосподарської техніки. Тим самим зривають посівну кампанію. А що ж дивуватись. Голод вони нам влаштовували, не потрібно й книжки піднімати з історії, ще живуть бабусі і дідусі, які пам'ятають голодні роки в свому житті.
Лиш місяць війни, а вже зрозуміло, що путін і його злочинне угрупування, намагаються вкотре знищити українців.
Фото: Pexels | До війни з Росією на площі 7,7 млн га в Україні посіяли озимі культури – пшеницю, жито, ячмінь та ріпак
https://www.google.com/amp/s/focus.ua/uk/amp/economics/509243-kakoj-budet-posevnaya-2022-i-kak-rabotayut-ukrainskie-agrarii-vo-vremya-vojny
Now the question arises of the global crisis with products supplied by Ukraine for export to the EU and other countries. And this grain, fruits, vegetables, chicken, oil and more. Due to the full occupation of the territory, farmers are not able to fully carry out their activities. Therefore, the state decided to sow those parts of the country where hostilities do not take place. But lately, Russia has been firing missiles at Lutsk, Rivne, Lviv, Ivano-Frankivsk and hitting oil depots to destroy fuel supplies that are so necessary for agricultural machinery. This disrupts the sowing campaign. And what to be surprised. They arranged a famine for us, we don't need to raise books on history, grandparents still live, who remember the hungry years in their lives.
Only a month of war, and it is already clear that Putin and his criminal group are trying to exterminate Ukrainians again.
Тому для кожного важливо забезпечити себе і поможливості бізнес.
Тож весна прийшла, але для України вона люта.
Але на сльози і страх немає часу! Працювати, обороняти і любити. 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Люблю вас усіх, хто підтримує нас і дякуємо за вашу підтримку. 🙏
So spring has come, but for Ukraine it is fierce.
But there is no time for tears and fear! Work, defend and love. 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
I love you all who support us and thank you for your support. 🙏
Ми втомились, але зупинятись немаємо права.
В цьому і ви наша підтримка. ♥️