На вихідних зміг знайти трішки часу, щоб відкрити книгу ще раз. Ось на які думки я натрапив цього разу:
За традицією, нові цитати вказані на початку повідомлення:
реально ніхто не змінить твого життя, крім тебе самого. Тому й треба опанувати себе
Коли ситуація нам геть не подобається, можна просто поміняти роботу… Якби ти знав, як багато людей незадоволені свою кар’єрою, скаржаться, але залишаються на роботі. Людська натура боїться змін, нових речей. Їм краще залишатись у стандартному контексті, навіть якщо це дуже неприємно, але це легше, ніж перейти до нової, незнайомої ситуації.
«Та це ж платонівська печера! Платон описував людей, народжених у темній печері, які ніколи її не полишали. Ця печера була для них усім світом. Вона була похмура, але знайома їм, тож вони почувались впевнено. Вони геть відмовлялись вийти з неї, бо не знали, що чекає на них назовні, тож думали, що там небезпечно. Таким чином, вони не мали змоги виявити, що цей незнайомий простір насправді сповнений сонця, краси, волі…
Багато людей сьогодні живе в платонівській печері, не усвідомлюючи цього. Вони жахаються незнайомого, відмовляються від будь-яких змін в особистому житті. У них є ідеї, проекти, мрії, але вони їх ніколи не реалізують, паралізовані тисячею необґрунтованих страхів. Руки й ноги їм сковані кайданами, ключ від котрих є лише в них самих. Печера та їх душить, але вони ніколи її не полишають.
Особисто я вважаю, що все життя складається з постійних змін, з руху. Нема жодних підстав чіплятись за статус-кво. Самі лиш мерці непорушні. Щоб мати змогу розвиватись в потрібному руслі, корисно не просто сприймати зміни, а навіть ініціювати їх самому».
Коли людина не хоче розвиватись - вона потроху почина
Нище - те, що я вже публікував із цієї книги.
Свобода - усередині нас. Вона має виходити з нас. Не очікуй, що вона прийде десь із зовні.
- як же стати вільним у середині себе?
- Не існує єдиного рецепта чи стовідсотково ефективного способу. Однак непоганим методом є час від часу обирати поведінку чи дії, яких ти зазвичай ретельно уникаєш
Коли ти йдеш життям, обходячи здалеку все, що тебе лякає, ти не можеш побачити, що більшість тих лячних речей вигадані твоїм же розумом.
Цитата Ганді: "Ми самі мусимо стати тими змінами, яких хочемо домогтися від світу"
- "Уяви на що буде схожий світ, коли кожна ситуація не в змозі примусити тебе почуватися незручно.
- Мені до такого далеко
- Єиний спосіб дістатися цього - вриватися в реальність, іти навпростець проти об'єктів твого страху, аж поки страх не щезне, а не ховатись в куток і плекати свій ляк перед незнайомцями."
"Знаєш, кожен вільний дивитися на життя, як на площу, засіяну пастками, які треба оминати, або ж як на майданчик для ігор, де в кожному закутку є якийсь цікавий досвід, який збагачує."
"Ставлення людей до мене залежало від моєї власної поведінки... Я сам впливав на їх поведінку."
"Я назнав у собі здатність робити те, до чого не звик, - і це був найцінніший досвід.
Вузький тунель життя помалу почав ширшати."