Давно я нічого не писала про ужгородські скульптури, тому прийшов час повернутись до нашої традиційної рубрики #uzhhorodsculptures та поговорити про 22-гу скульптуру з мого списку. А присвячена вона живописцю Глюк Гаврилу.
Хто такий Гаврило Глюк?
Гаврило Мартинович Глюк — український живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1963 року. Глюк малював жанрові картини, портрети та пейзажі.
Живописець, який народився у містичній Трансільванії. Йому довелося пожити у Молдові, Угорщині, Чехословаччині та врешті Україні. Десь митця визнавали «небажаним», десь творчу особистість пригнічували армійськими обов’язками. Та це дозволило відкритися живописцю краще.
Мистецтвознавець Олена Полянська відзначила постійний потяг художника до зображення трударів: лісорубів, колгоспників, до їх буття на полях, у горах. Це прикметна риса творчості художника-реаліста.
Твором, що приніс Глюку європейську славу, стала картина «Лісоруби», написана 1954 року. Крок за кроком підходив автор до втілення свого задуму, виконав чимало етюдів. У центрі композиції «Лісорубів» — постаті двох молодих вантажників. Один з них, що в білій сорочці, переступив через колоду, другий схилився: динаміка життя багатомовна й оптимістична. 1958 року за картину «Лісоруби» Глюка відзначено великою срібною медаллю на Всесвітній виставці в Брюсселі.
Чому скульптура знаходиться в Ужгороді?
У 1931–1933 роках Глюк навчався у Вищій школі образотворчих мистецтв у Будапешті. На той час сім'я художника переселилася до Ужгорода, що входив до складу Чехословаччини. Проте, через деякий час обстановка в Угорщині змінилась і йому порадили покинути територію країни.
Тоді, Гаврило переїхав до Румунії в 1933 році, де його практично одразу відправили на півтора роки в армію. Після демобілізації навесні 1936 року художник через підданство не мав змоги поїхати до Чехословаччини, де були батьки і йому довелося їхати жити до Бухареста.
Після приєднання Бессарабії до Радянського Союзу Гаврило Мартинович вступив на другий курс художнього училища в Кишиневі. Але всі його плани порушила Друга світова війна. Глюка мобілізували в трудову армію: він працював у технічному з'єднанні, на будівництві залізниці та інших об'єктах у Дніпропетровську, Елісті, Сталінграді.
1947 року Глюк переїхав на Закарпаття. Жив і працював в Ужгороді аж до самої смерті в 1983 році.
Яка історія в скульптури?
Ідея створення міні-пам’ятника відомому художнику у скульптора Михайла Колодка виникла ще у 2011 році. Від задуму до втілення у життя ідеї минув рік і на малесенькому відрізку поміж дорогами, якими сотнями їздять автівки, з’явилася ще одна – такої нині більш ніде не побачиш.
Радянський «Вілліс» – авто, на якому їздив знаменитий художник Гавриїл Глюк, стоїть на кам’яній брилі. В автомобілі за кермом – митець, поруч – мольберт і картина, що зробила автора знаменитим – «Лісоруби». У цій міні-композиції автор зобразив всю суть художника.
Де можна побачити скульптуру?
Скульптура знаходиться в місті Ужгород на вулиці Вакарова, 7.
Точні GPS координати - 48.625797, 22.302831
Також ви можете зберегти мою карту на сторінці в Pinmapple.